15-16 червня 2021 року у м. Києві проходив IX Міжнародний судово-правовий форум, який об’єднав суддів і провідних юристів України у пошуку шляхів вирішення проблемних питань щодо формування судової практики.
Учасниками ІX Міжнародного судово -правового форуму від Асоціації розвитку суддівського самоврядування України були:
- Ганна Бондаренко-Легких, яка зупинилась на нюансах витрат на професійну правничу допомогу в господарському процесі. Спікер відзначила, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи. Виключне право суду:
зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
зобов`язати попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.
Суд постановляє ухвалу про забезпечення судових витрат
Ці витрати можуть бути покладені на учасника, який заявив клопотання. За ініціативою суду в рівних частках на декількох учасників справи, якщо таке клопотання заявило декілька учасників. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та компенсації витрат адвоката, необхідних для надання такої допомоги, визначається умовами договору між адвокатом та клієнтом. Розмір витрат на таку допомогу встановлюється на підставі поданих доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Серед основних помилок, що стають на заваді задоволенню вимог про відшкодування витрат на професійну допомогу адвоката:
Не зазначення орієнтовної суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката при поданні першої заяви по суті справи
Неподання всіх доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката: зокрема, договір, додаткову году, перелік наданих послуг, акт прийняття клієнтом наданих послуг; оплати наданих послуг у відповідності до умов договору
Несвоєчасне подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу
Не надсилання доказів понесення фактичних витрат іншим учасникам судового процесу, що позбавляє суд можливості прийняти подані докази до уваги.
- Віталій Кальник, згадав про законопроєкт № 5304, який має забезпечити мінімальну потребу у виплаті заробітної плати співробітникам апаратів судів. Рада суддів України майже на кожному своєму засіданні обговорює питання фінансування судової влади. Протягом 2020 року цих рішень було шість. За вказаних обставин доходимо висновку, що монопольне становище Кабінету Міністрів України в праві подання законодавчої ініціативи щодо річних проєктів законів про бюджет аж ніяк не сприяє дотриманню конституційного принципу розподілу влад. Пропозиції ВРП в частині розміру видатків задля забезпечення діяльності судової влади повинні бути обов’язковими для формування відповідних показників бюджету нашої країни.
- Олена Фонова, звернула увагу на важливість забезпечення доступу до суду для мешканців непідконтрольних територій. Суддя констатувала складність звернення до суду громадян із непідконтрольних територій, труднощі у відновленні матеріалів справ, які залишилися на непідконтрольній території (особливо кримінальних проваджень), та складність подання документів онлайн для осіб, що там проживають. Поштовий зв’язок з ОРДЛО відсутній, хоча це один із основних каналів зв’язку, через який можна звернутися до українського суду. За 7 років конфлікту ці питання стали вкрай актуальними і потребують термінового вирішення.
- Володимир Гевко, виступив з темою міжнародного досвіду визначення кількості суддів та їх навантаження, які потрібні для якісного функціонування судової влади країни. Зокрема, звернув увагу на аудит судових систем Європи, який здійснила Європейська комісія з ефективності правосуддя (CEPEJ) і який оформлений у 8-му звіті «Європейські судові системи – звіт CEPEJ з оцінки – коло оцінки 2020» (згідно з даними 2010 – 2018 року). За яким, якщо кількість професійних суддів на 100 тисяч жителів у середньому в Європі становить 21 суддю, то в Україні цей показник – 13 суддів. Також, доповідач відмітив, що експертами CEPEJ звернено увагу на значний відтік суддів із судової системи України за звітний період – близько 30%.
- Про особливості звільнення державних службовців за новою процедурою розповіла Ганна Лебедєва. Вона зазначила, що в Україні вже тривалий час відбувається реформа системи органів державного управління, яка повинна забезпечити належне урядування шляхом відокремлення політики від державної служби, впровадження відкритих і прозорих доборів кадрів та конкурентної оплати їх праці. Досягнути цього прагнуть і шляхом зменшення чисельності держслужбовців, для чого запроваджуються заходи з оптимізації структури та чисельності центральних органів виконавчої влади, внаслідок чого відбувається звільнення державних службовців. Спікер нагадала про зміни, які було внесено до трудового законодавства та закону про державну службу. Вони, на думку юридичної спільноти, створювали підґрунтя для свавілля з боку керівників під час звільнення держслужбовців та їх дискримінації. Ганна Лебедєва проаналізувала ці зміни законодавства та наголосила, що спеціальним законом, який врегульовує спірні правовідносини, є Закон України «Про державну службу», а в питаннях, які він не регулює, мають застосовуватися приписи загального закону – Кодексу законів про працю України. «Ухваленими змінами було суттєво звужено трудові гарантії державних службовців, знижено рівень їх захищеності, створено передумови для свавілля керівника, що призвело до невмотивованих звільнень», – підкреслила спікер та наголосила, що аналіз практики судів першої та апеляційної інстанцій свідчить, що в більшості випадків вони стають на бік позивачів-держслужбовців, права яких було порушено під час звільнення.
Відеозапис Форуму можна переглянути за посиланням: https://pravo.ua/vidkryttia-ix-mizhnarodnoho-sudovo-pravovoho-forumu/
