Бойко Оксана Ярославівна,
Суддя Одеського окружного адміністративного суду
\
Тема доповіді : «Право на вільні вибори в контексті ст.3 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
- Аспекти права на вільні вибори, їхнє фундаментальне значення для ефективного функціонування демократії.
Дана стаття забезпечує право голосувати та право виступати в якості кандидата на вибори в органи законодавчої влади, а також поширюється на виборчі системи та їх організацію.
ЄСПЛ багато разів підкреслював фундаментальне значення даного положення.
По-перше, ЄСПЛ підкреслює, що ст.3 П1 закріплює принцип ефективно функціонуючої демократії.
Демократія є основоположним елементом “європейського суспільного порядку”. Гарантовані ст.3П1 права мають ключове значення для встановлення та підтримання основ ефективної та повноцінної демократичної системи, в якій панує право. Вільні вибори та свобода вираження поглядів, та особливо свобода ведення політичних дискусій створюють основу будь-якої демократії.
Однак необхідно пам’ятати, що встановлені цією статтею права не є абсолютними. До них застосовуються обмеження. Сам факт наявності у Держави – учасниці широких меж свободи розсуду. Проте ЄСПЛ не готовий відмовитися від проведення критичної перевірки обмежень.
ЄСПЛ підтверджує, що межі свободи розсуду у цій сфері є широкими. Тим не менш необхідно вияснити чи були дотримані вимоги ст.3 П1. Суд повинен переконатися в тому, що встановлені умови не обмежують відповідні права до тієї межі, яка посягає на їх сутність та позбавляє ефективності. Також встановлені обмеження повинні служити досягненню правомірної мети, а використані засоби бути співмірними (“Матье-Моєн і Клерфат проти Бельгії”). Зокрема, будь-які встановлені умови не повинні перешкоджати вільному волевиявленню народу при виборі органів законодавчої влади. Іншими словами вони повинні відображати або не повинні протирічити стремлінню підтримати цілісність та ефективність виборчої процедури, яка націлена на волевиявлення народу шляхом застосування загального виборчого права.
- Органи законодавчої влади.
Необхідно відмітити , що ЄСПЛ не обмежує поняття “органи законодавчої влади” національним парламентом та при його застосуванні повинен враховувати особливості конституційного устрою відповідної Держави-учасниці. Таким чином, можна спостерігати, що даний термін охоплює регіональні та наднаціональні органи.
Що стосується Президентських виборів, то тут необхідно враховувати не тільки законотворчі повноваження, а також і роль в загальному законодавчому процесі. У випадку, якщо буде встановлено, що посада голови держави передбачає наявність повноважень щодо внесення проектів законів та прийняття законодавства або наявність широких повноважень стосовно контролю за прийняттям законодавства, то він може розглядатися як орган “законодавчої влади” за смислом ст. 3П1.
Також необхідно звернути увагу, що зазначене поняття не охоплює референдуми.
- Право голосувати
Існує два аспекти цього права:
а) свобода формувати думку
б) свобода виражати цю думку
Свобода приймати участь у голосуванні є наріжним каменем захисту , який надає ст.3 П.1. ЄСПЛ у справі “Х. проти Сполученого Королівства” зазначає, що фраза “свобода вираження поглядів
Свобода вираження думки в основному означає, що вибори не повинні проводитися під будь-яким тиском. Також вони повинні проводиться при можливості робити вибір більш ніж з одного кандидата. При здійсненні вибору виборець не повинен неналежним способом бути примушеним до голосування за ту чи іншу партію або кандидата.
Відносно свободи формувати свою думку ЄСПЛ зауважує на обов’язки держави дотримуватися нейтралітету, особи у відношенні до ЗМІ.
Крім того, ця свобода розглядається як така, що передбачає відповідні позитивні обов’язки держави, такі як , наприклад, робити інформацію про кандидатів легко доступною.
З іншого боку свобода виборців виражати свої побажання, розуміється з точки зору суворого дотримання процедури голосування. Виборці повинні мати можливість віддати свій голос за зареєстровані списки або кандидатів в умовах, при яких вони знаходяться під захистом від погроз або примушування, які здатні зашкодити їм голосувати взагалі або голосувати відповідно до своїх переконань, незалежно від того чи надходять такі погрози від державних органів або окремих осіб.
Прецедентна практика ЄСПЛ в основному стосується другого аспекта свобода виражати думку. Однак необхідно зауважити, що це не виключає можливість встановлювати вимоги, наприклад стосовно віку, громадянства або проживання, як умов реалізації права голосувати на виборах.
так само необхідно відзначити, що попередня реєстрація виборців може слугувати попередньою умовою отримання можливості проголосувати, хоча, як правило, система не повинна змінюватися безпосередньо перед виборами.
ЄСПЛ вважає, що належне ведення списків виборців є передумовою проведенні вільного та справедливого голосування. Надання усім, хто має право голосу, виборцям можливості зареєструватися забезпечує серед іншого , дотримання принципів загального виборчого права та рівності голосів, що забезпечує загальну впевненість в належній організації виборів державою виборчого процесу. Неточності у списках виборців можуть , на думку ЄСПЛ, суттєво знизити ефективність та зменшити можливість практичного здійснення за статею 3 П.1 виборчих прав.
Також слід звернути увагу на те, що відповідно до міжнародного права, існуючих міжнародних договорів відсутні підстави для висновків про те, що виборчі права громадян , які тимчасово або постійно проживають за межами Держави-учасниці вимагають від такої держави встановити такі механізми, які б забезпечували виборчі права за кордоном.
Дійсно, для підвищення ефективності права голосувати на парламентських виборах органи Ради Європи запропонували Державам-учасницям забезпечити їх громадянам , які проживають за кордоном, можливість максимально приймати участь у виборчому процесі. Однак такий обов’язок відсутній.
Тривалість проживання за кордоном є тим фактором, який приймається до уваги Державами-учасницями. Деякі з них надають виборчі права тільки тим громадянам, які тимчасово проживають за кордоном. В більшості Державах-учасницях , дозволено голосувати із-за кордону, однак бажаючі повинні попередньо зареєструватися у відповідні строки у списку виборців, які складаються державами , які дозволяють голосувати, та передаються консульськими установами.
Варто зазначити, що сам по собі нереалізований намір проголосувати може бути підставою для подання скарги до ЄСПЛ. У справі “Х. проти Австрії” ЄСПЛ зазначив, що право на участь у виборах не може тлумачитися як таке, що встановлює загальну гарантію того, що кожний виборець отримає можливість найти в бюлетені для голосування того кандидата або партію за яку він мав намір проголосувати.
Право на участь в голосуванні не гарантує наявність кандидата або партії, за яку особа хотіла би проголосувати.
- Право балотуватися на виборах.
Дане право стосується:
а) і можливості бути кандидатом,
б) і можливості зайняти відповідну посаду, будучи обраним.
ЄСПЛ зазначає, що Держави=учасниці повинні бути наділеними достатньо широкою свободою розсуду при вирішенні питання про відповідність обмеження права балотуватися на виборах вимогам ст.3 П.1. Однак особливе занепокоєння викликає свавілля в процесі прийняття рішень по застосуванню цих обмежень.
Так, ЄСПЛ підтвердив законність заборон на участь у виборах кандидатів, які:
- надали стосовно себе недостовірну інформацію
- не змогли відповідати відповідним стандартам щодо володіння державною мовою
- не виконали вимог цензу осідлості
- ЄСПЛ підтвердив законність заборони виставляти свою кандидатуру у зв’язку з тим, як особа себе поводила в минулому, або у зв’язку з його політичною діяльністю
- заборона після винесення кандидату обвинувального вироку або розпуску його партії
Однак з великою часткою вірогідності ЄСПЛ Суд прийде до висновку, що важко виправдати будь-яке обмеження, яке базується на подвійному громадянстві або яке тягне за собою дискримінацію.
- Виборчі системи та організація виборів.
Ст.3 П1 не можна тлумачити як таку, що нав’язує той чи інший тип виборчої системи.
ЄСПЛ у справі “Х. проти Сполученого Королівства” робить висновок, що ст.3 П1 не можна тлумачити як таку, що нав’язує той чи інший тип виборчої системи.
ЄСПЛ заявляє, що при визначенні типу голосування Держави-учасниці користуються широкою свободою розсуду . Головне, щоб виборча система забезпечила:
- вільні вибори
- з розумною періодичністю
- шляхом таємного голосування
- на умовах, які забезпечать вільне волевиявлення народу.
ЄСПЛ допускає, що загальнонаціональний бар’єр, який встановлений законом, визначає порядок розподілення місць в парламенті між різними списками та кандидатами та явно представляє собою втручання у здійснення виборчих прав . ЄСПЛ допускає, що високі прохідні бар’єри можуть позбавити якусь частину виборців можливості мати в парламенті своїх представників. Однак сама по собі ця обставина не грає вирішальної ролі. Такі бар’єри можуть вносити необхідні корективи в пропорціональну систему, яка завжди визнавалась такою Що допускає вільне волевиявлення народу. однак 10 – ти відсотковий бар’єр є занадто високим. Такий рівень бар’єра примушує політичні партії звертатися до різних хитрощів, які не роблять виборчий процес в цілому прозорим. Однак у справі “Йумак і Садак проти Турції” 10-ти відсотковий бар’єр не зачепив саму суть права, яке гарантує ст.3 П1 якщо оцінювати даний бар’єр з урахуванням особливої політичної ситуації, яка склалася на виборах. Також враховуючи те, що були передбачені корективи та інші гарантії, які на практиці обмежили його наслідки.
Тому відповідно у даній справі відсутнє порушення.
Варто зазначити, що широкий спектр різних ситуацій, передбачених у виборчому законодавстві Держав-учасниць, показує наскільки різними можуть бути рішення. ЄСПЛ не може робити оцінку будь-якого конкретного бар’єру, не беручи до уваги виборчу систему, яка діє в тій чи іншій державі. Разом з тим Суд погоджується з тим, що величина бар’єру у 5 %, в більшій мірі відповідає загальній практиці Держав-Учасниць.
Також ЄСПЛ зазначає, що будь-яке виборче законодавство варто оцінювати з урахуванням політичної еволюції відповідної країни. Тому що деякі речі, які є неприпустимим в рамках однієї системи, можуть бути виправданими в рамках іншої. Однак до тих пір допоки обрана система створює умови, які забезпечують вільне волевиявлення народу при обранні законодавчої влади.
