Чернігів, 09 жовтня 2017 року: завершився Чернігівський регіональний судовий форум «Самоврядування суддів — гарантія незалежності»

Настав час для зміни розуміння служителями Феміди суті самоврядування. Так, делегати мають їхати на з’їзд суддів у Київ не для прогулянок. Необхідно, щоб висування кандидатів у члени Ради суддів відбувалося за чітко визначеними правилами. Крім того, претенденти на крісла у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Вищій раді правосуддя повинні до початку роботи в цих органах зро-зуміти, чи вистачить їм на те сил.

З’їзд не для екскурсій

Такими думками поділилися учасники чернігівського регіонального судового форуму «Самоврядування суддів — гарантія незалежності», організованого Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України. Захід відбувся в рамках реалізації грантового проекту «Підтримка розвитку суддівського самоврядування» за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».

Як зауважив президент АРССУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук, це вже 8-ий регіональний форум. «Ми їздимо по різних областях, аби перейнятися тим, що відбувається в регіонах. Дуже приємно, що наш проект має підтримку з боку і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і Вищої ради правосуддя. Це дає надію, що все ж таки можна відбудувати стосунки між умовними низами та верхами», — наголосив законник.

За словами голови Апеляційного суду Чернігівської області Садіга Тагієва, за останні 7 років це перший форум такого масштабу в місті над Десною. «Питання незалежності останні 25 років обговорюються на різних заходах, але, відверто кажучи, віз і нині там. Незалежність, яку нам гарантує Конституція, і незалежність, яка сьогодні є в суддів, — різні речі», — запевнив С.Тагієв. Тому він порадив служителям Феміди: коли існує загроза їхній незалежності, ніколи не поступатися власними позиціями.

На думку учасників форуму, розміщення розділу «Суддівське самоврядування» наприкінці закону «Про судоустрій і статус суддів» не означає, що це питання в служителів Феміди має бути на останньому

місці. Воно повинно бути на першому. Адже, якщо володарі мантій не вирішуватимуть власних проблем, їм ніхто не допоможе.

«На жаль, судді активно не борються за свої права. Є приклади, коли судді спілкуються, виходять до суспільства, але це не є системним явищем, а, швидше за все, поодиноким випадком», — уважає Дмитро Мовчан з Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.

За його словами, часто колеги обурюються, коли в ЗМІ з’являється негативна інформація про суддів, запитують, чому на це жодним чином не реагують ВРП чи РСУ. «Хочеться запитати в суддів: де ви були, коли обирали членів цих органів?» — зауважив Д.Мовчан.

Тому, на його думку, велику увагу потрібно приділити діяльності органу самоврядування, який обирає своїх представників до ВРП, ВККС, Конституційного Суду та повністю формує склад РСУ, — з’їзду суддів. Д.Мовчан уважає, що необхідно змінювати ставлення служителів Феміди, у тому числі й делегатів, до участі в роботі згаданого зібрання. «Делегати мають обиратися для того, щоб працювати, а не гуляти по Києву. Не треба обирати тих, що без повноважень, або тих, у кого в провадженні менше справ. Це має бути свідомий вибір», — переконаний Д.Мовчан.

Свідомі делегати

Колегу підтримав Андрій Потапенко зі Ржищевського міського суду Київської області. На його думку, делегатам варто керуватися такою собі дорожньою картою. Бо ж нині ситуація, зокрема в місцевих загальних судах, така. Представники згаданих установ певного регіону їдуть на спільні збори, які на альтернативній основі шляхом таємного голосування обирають делегатів.

«І цим усе завершується. Із чим ідуть делегати на з’їзд? Які питання мають порушити? Незрозуміло. Тому потрібно розвинути інститут зборів спеціалізованих судів та спільних зборів. Наділити їх повноваженнями від імені регіону схвалювати: пропозиції до питань порядку денного РСУ, з’їзду суддів; проекти рішень і звернень до органів державної влади та їхніх посадових осіб тощо. Порядок скликання та проведення таких зборів суддів можна закріпити в спеціальному положенні, затвердивши його рішенням РСУ чи з’їзду», — запропонував А.Потапенко.

Втім, пасивність делегатів — не єдина проблема, з якою необхідно боротися. Варто ще й позбутися такої хвороби, як превалювання політичної доцільності над свідомістю посланців на з’їзд.

«На жаль, словосполучення «політична доцільність» не дуже приємне, але воно є. Це коли певні делегати голосують не як уважають за потрібне, а як хтось із

кимось домовився чи дав указівки», — зазначив Д.Мовчан.

Крім того, не зайвим буде врегулювати порядок висунення кандидатів у члени РСУ. Як переконаний Андрій Жук із Тернопільського окружного адміністративного суду, така процедура має відбуватись у 2 етапи: пропонування претендентів та висунення кандидатур до складу РСУ на з’їзді суддів. При цьому охочі стати «самоврядниками» повинні подати до РСУ відповідні документи не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку роботи головного зібрання володарів мантій. А рада має оприлюднити інформацію про кандидатів на сайті та розіслати її делегатам. Після цього на з’їзді не доведеться обирати кота в мішку.

Стажування у «кваліфікаційників»

Одначе нині потрібно думати про майбутній склад не тільки РСУ, а й, наприклад, ВККС. «Комісія та ВРП стають серйозними органами в судовій системі, до діяльності яких не можна підходити з міркою, яка була вживана 3—5 років тому», — впевнений секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка.

На його думку, раніше, траплялося, крісла у кваліфкомісії віддавалися, так ми мовити, на знак пошани володарям мантій, які скоро мали піти у відставку. «Не кажу, що вони нічого не робили. Але зараз робота в комісії — це досить серйозний тягар, з

великим фізичним і психологічним навантаженням. Робота потребує від людей високих організаційних умінь, швидкого мислення. Оскільки суддівська квота у ВККС — 8 осіб, уже потрібно починати думати, ким ви, судді, заповнюватиме майбутній склад комісії», — підкреслив С.Щотка.

За його словами, особа ще до початку роботи у ВККС має розуміти, що відбувається в стінах цього органу, які процедури він здійснює. А також знати, що таке, наприклад, «когнітивні якості особистості» чи  «інтегративність».

«Ми оперуємо цими поняттями. Тому сьогодні потрібно думати над новою моделлю обрання членів ВККС, щоб людина, яка прийде в комісію, була обізнана з процедурами, які проводить цей орган. Тим, хто матиме бажання прийти в комісію, я б порадив усе ж таки до того поцікавитися її роботою, що і як в нас відбувається. Зважити, чи ця робота з надмірним навантаженням і постійними стресами для вас», — порадив секретар кваліфпалати.

Потенціал є

Також учасники форуму говорили про те, що в нинішніх умовах у зборів служителів Феміди є величезний потенціал. Але він не завжди використовується. «Ланка, яка має бути першою на сторожі суддівської незалежності, — це збори суддів. Вони повинні перетворитися з формального зібрання

на дієвий механізм», — переконана представниця Господарського суду Харківської області, член Ради суддів Тетяна Суярко.

Питання про те, хто в суді є господарем, обговорювалося широко: кожен із присутніх міг висловитися щодо ситуації, яка склалася в храмі Феміди, де він працює. Одна із суддів розповіла, що в їхній установі виникають непорозуміння з керівником апарату, який відмовляється виконувати рішення зборів, ігнорує голову суду. Колектив висловив людині недовіру й направив відповідне звернення до територіального управління Держаної судової адміністрації. Проте начальник останнього зауважив, що суддям не вдасться звільнити керівника апарату, бо вона є хорошим працівником.

Учасники форуму порадили звернутися до суду з позовом щодо бездіяльності ТУ ДСАУ. «Це займе багато часу, а працювати треба. Суддівське самоврядування неефективне», — зазначила суддя. Крім того, вона додала: тих, хто хоче змін, йде проти більшості, вважають білими воронами. При цьому ставлять на місце і дають зрозуміти, що краще мовчати.

«Мовчати — не найкращий варіант. Головне знати й бути впевненим у тому, що ви щось можете змінити», — порекомендувала суддя Харківського окружного адміністративного суду, член Ради суддів Людмила

Волкова.

Зважаючи на питання, пов’язані з порядкуванням у храмі Феміди, які виникають у законників, можливо, вважає Павло Пархоменко з Бахмацького районного суду Чернігівської області, навіть є необхідність навчати азам самоврядування як претендентів на мантії, так і діючих суддів під час підвищення кваліфікації.

Меншість перемагає

До речі, деякі присутні звертали увагу на те, що інколи ДСАУ «трактує норми законів на власний розсуд» і «перетягує на себе багато функцій». Наприклад, володарі мантій висловлювали невдоволення тим, як адміністрація «оновила» штатну чисельність суддів: у багатьох установах є потреба в додаткових посадах, але ДСАУ не збільшила кількості крісел у них.

«Ще трохи, і ДСАУ суддів призначатиме», — обурився один зі служителів Феміди, наголосивши на тому, що адміністрація не завжди радиться із суддями, робить усе на власний розсуд.

Дехто з учасників форуму висловлював думку, що всі фінансові питання вирішує ДСАУ, судді не можуть упливати на це. «Ми навіть не можемо відстояти власну винагороду. Бо судова адміністрація вирішила, яким має бути її розмір», — скаржилися

законники.

До того ж постало питання, що незабаром розпорядником бюджетних коштів не тільки місцевих загальних, а й господарських та адміністративних судів будуть теруправління ДСАУ, що може породити ще більше фінансових проблем.

Утім, як зазначила Л.Волкова, шанс усе змінити є. Так, за її словами, представники окружних адміністративних судів об’єдналися та звернулися до комітету Верховної Ради з питанням щодо підтримки законопроекту про недопущення передання теруправлінням важелів фінансового забезпечення.

«Якщо не буде суддівського самоврядування, буде врядування. І будуть урядувати ті, кому заманеться. Але не судді. Недавно для мене стало відкриттям, що організована меншість перемагає неорганізовану більшість. Тож час для змін настав». Такими словами В.Кравчук завершив форум, учасники якого всі висловлені пропозиції направили до відповідних органів.

За матеріалами Газети Закон і Бізнес

Viktoriia Dotsenko