СУДДЯ АННА БОНДАРЕНКО: “Хороша новина полягає в тому, що ефективні методи боротьби з корупцією існують і можуть бути втілені на практиці”

Суддя Анна Бондаренко: “Хороша новина полягає в тому, що ефективні методи боротьби з корупцією існують і можуть бути втілені на практиці”

‪#‎самоочищення‬

СУДОВА ПРАВДА поцікавилась у судді Господарського суду міста Києва, члена правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України:

1) Яка головна причина корупції в судовій владі?

Сучасна вільна електронна енциклопедія «Вікіпедія» (uk.wikipedia.org) дає таке визначення: корупція (від лат. corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їхніх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.

Корупції може бути схильна будь-яка людина, що володіє дискреційною владою — владою над розподілом якихось ресурсів, що не належать йому, на свій розсуд (чиновник, депутат, суддя, співробітник правоохоронних органів, адміністратор, екзаменатор, лікар тощо).

Отже, можна зробити такий висновок, що принцип управління (наявність у когось дискреційної влади) сам по собі містить потенційну можливість для корупції. Ця можливість переростає в об’єктивні умови, коли потенційні вигоди (економічний прибуток) переважають над ризиками викриття і покарання.

Треба зрозуміти, що корупція, як явище, існує всюди в світі, питання тільки в масштабах. Нажаль, в українських реаліях, корупція у всіх сферах життя стала настільки поширеною, що сприймається більшістю як норма. Адже, більшість з нас вважає цілком нормальним лікуватись, вчити дітей, вирішувати інші побутові питання шляхом «вирішення питання через знайомих» та дачі «маленьких хабарів».

І саме з таких «дріб`язків» і формується свідомість, в якій хабар сприймається як частина та норма нашого життя.
Судова система є частиною української держави , його продукт, який не існує в іншій реальності, ніж саме суспільство, а тому і в судовій владі поширене таке явище як корупція, однак не в більшій, і не в меншій мірі, ніж в інших гілках влади та сферах суспільного життя.

Таким чином, головні причини корупції в судовій системі є тими ж самими, що й причини корупції взагалі в нашій державі, а саме:

– невдало побудована система державного управління та незакінчені реформи в системі органів державного управління, в якій не існує реального розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову, що забезпечувало б реальну систему стримування та противаг в державному управлінні;

– відсутність реального забезпечення реалізації принципу невідворотності та реальності покарання за корупційні дії для всіх порушників, без виключення щодо осіб, які займають особливо відповідальне становище в державі (не має бути людей, які існують «поза законом і покаранням»);

– можливість використовувати свої посадові можливості на власний розсуд (існування різноманітних варіантів щодо використання владних повноважень). У випадку, якщо ми говоримо про судову систему, то таку можливість дає постійна зміна «правил гри» на законодавчому рівні та відсутність через це сталої судової практики. Просте, недвозначне, лаконічне і зрозуміле законодавство полегшує розуміння законів громадянами та усуває можливості його різного трактування;

– слабке громадянське суспільство, в наслідок чого громадяни не мають достатнього впливу щодо ефективного контролю за діями законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади;

– особиста терпимість громадян України до проявів, так званої, «побутової» або незначної корупції в повсякденному житті, що породжує і високий рівень корупції в сфері державного управління.

2) Що зробити для подолання корупції в судах?

Корупція – явище вічне поки існує апарат державного управління, і правильно було б говорити про те, що ми маємо зробити для зниження рівня корупції в нашому суспільстві, і, зокрема, в судах, для більш якісного та комфортного життя людей в Україні.

В історії існують приклади деяких країн, яким вдалося досягти значного зниження рівня корупції, як наприклад, Швеція, Сінгапур, Португалія, а також Грузія. Отже, хороша новина полягає в тому, що ефективні методи боротьби з корупцією існують і можуть бути втілені на практиці.

Одним з ефективних заходів щодо зниження рівня корупції є посилення на законодавчому рівні відповідальності за корупційні дії, а також забезпечення їх обов`язкового та ефективного притягнення до такої відповідальності, що підвищить ризик покарання. Наприклад, в судовій системі для зниження рівня корупції, необхідно підвищити рівень відповідальності як кримінальної, так і дисциплінарної для суддів за вчинення корупційних діянь, забезпечивши реальне виконання норм закону та невідворотність покарання за такі діяння.

Дієвим способом зниження рівня корупції в судовій системі має стати інститут контролю за рівнем видатків людей, які працюють в судовій системі, в порівнянні з їх доходом, та дотримання професійно етичних норм, який має здійснюватися саме громадянським суспільством, яке, разом з тим, реалізовуючи дану контролюючу функцію, не має втручатися в роботу суду щодо відправлення правосуддя, а має забезпечувати виконання спеціально визначеними органами дотримання процедури притягнення судді до відповідальності відповідно до встановлених законом норм.

Разом з тим, такий метод «кнута» не буде ефективним, якщо не буде застосований і метод «пряника», що дозволить судді працювати, не порушуючи правила та закони, та забезпечити рівень доходу, який є достатнім та конкурентним в порівнянні з рівнем оплати праці в професії правника. Необхідно підвищити рівень суддівського забезпечення та забезпечення оплати праці працівників апарату суду до конкурентного рівня винагороди за працю на ринку юридичних послуг в певному регіоні України. При цьому, рівень оплати праці судді має залежати від рівня навантаження на конкретного суддю. Адже, це природно і справедливо, коли людина більше працює – винагорода за працю має бути більшою, а отже і надбавки мають бути не за вчені звання, та довго тривалість строків перебування на посаді судді, а за реально виконану роботу (тобто в залежності від кількості виконаної роботи).

Необхідною передумовою поряд з підсиленням відповідальності, також має стати підсилення рівня незалежності працівників судової системи, що включає в себе як незалежність судді та його особисту захищеність від впливів як з зовні судової системи (тиск з боку виконавчої та законодавчої гілки влади, правоохоронних органів), так і всередині судової системи (усунення впливу колег вищестоящих інстанцій та колег, які обіймають керівні посади в судовій владі). На мою думку, підсиленню рівня незалежності судді як від зовнішніх, так і від внутрішніх впливів, має сприяти розбудова впливових органів судового самоврядування, від участі в яких мають бути усунуті керівники судової влади.

Особливо важливим завданням для законодавчої гілки влади для запобігання корупції є забезпечення сталого та якісного законодавства у всіх сферах життя, що усуне можливість не однозначного застосування норм права та забезпечить сталу судову практику з того чи іншого питання, яка зможе бути прогнозована юристами. В забезпеченні зрозумілої, стабільної та прогнозованої судової практики важливу роль має відігравати Верховний суд України, оперативно реагуючи на наявність різного трактування норм права судами нижчого рівня шляхом вирішення таких розбіжностей як у конкретному судовому рішенні, так і у Постановах Пленуму Верховного суду України.

І головне, кожний громадянин має усвідомити для себе, що прояви корупції є не прийнятними для нього особисто як в повсякденному житті, так і при звернення до суду, скільки відповідальність за високий рівень корупції несе як той, хто бере хабарі, так і той, хто їх дає!