Заява АРССУ та ВААС «ПРИНЦИПИ СУДОВОЇ РЕФОРМИ» від 29.09.2020 року

ЗАЯВА

Асоціації розвитку суддівського самоврядування України,

Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів

«ПРИНЦИПИ СУДОВОЇ РЕФОРМИ»

1. Реформування судової влади має на меті імплементацію принципів верховенства права, забезпечення права на справедливий суд, захист прав та основоположних свобод людини і громадянина.
2. Законодавчим ініціативами у сфері правосуддя повинна передувати фахова дискусія з залученняморганів суддівського врядування та самоврядування, асоціацій адвокатів, суддів, провідних професійних громадських організацій.
3. Громадські організації, залучені до реформи сфери правосуддя, можуть мати допоміжну роль, але їх рішення не можуть мати обов’язкового значення для органів державної влади та органів суддівського врядування.
Громадські організації чи створені за їх участю органи не можуть бути наділені повноваженнями щодо контролю за діяльністю конституційних органів.
Жодна з громадських організацій не може виступативід імені суспільства.
4. Судова реформа не є суто антикорупційним заходом. Вона має здійснюватися не тільки з метою боротьби із корупцією, а насамперед для удосконалення судової системи, підвищення ефективної роботи інститутів судової влади, рівного доступу громадян до правосуддя.
Усунення корупційних ризиків у судочинстві є пріоритетним завданням у діяльності не лише антикорупційних органів, а й судової влади. Водночас подолання корупції в судовій системі не повинно зводитись до запровадження процедур, зміст яких суперечить Конституції і нівелює гарантії суддівської незалежності чи завдає шкоди авторитету правосуддя.
5. Авторитет правосуддя є суспільною цінністю. Органи державної влади та державні службовці мають утримуватися від дій та висловлювань, що підривають довіру до судів чи судових рішень.
6. Органи суддівського самоврядування та врядування повинні мати реальні інструменти для захисту незалежності суду та формування суддівського корпусу на засадах доброчесності та професійності, здійснення оцінки доброчесності суддів за загально відомими та встановленими Законом критеріями.
7. Дисциплінарна відповідальність суддів має бути ефективним інструментом покарання за порушення, скоєні суддями. Проте, дисциплінарна відповідальність не повинна стати механізмом впливу на суддів та їхні рішення.
Рішення ЄСПЛ не повинні бути безумовною підставою для дисциплінарної відповідальності суддів.
8. Президент України, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України повинні утриматись від внесення будь-яких законопроектів, що містять положення, які суперечать рішенням Конституційного Суду України та мають наслідками обмеження конституційних гарантій незалежності судової влади.

За рішенням Правлінь 

від 29.09.2020 р.      

Зозуля Наталія

Зозуля Наталія