Голові Верховного Суду
Данішевській В.І.
Шановна Валентино Іванівно!
Асоціація розвитку суддівського самоврядування України є виразником інтересів суддів, які мають на меті сприяння становленню в Україні справедливого суду, підвищення авторитету судової влади та зміцнення незалежності суддів.
Судді України повністю розділяють відповідальність за майбутнє нашої держави і наголошують, що основоположні засади Конституції України – людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека – є найвищою соціальною цінністю.
Постановами Уряду в Україні з 3 до 24 квітня 2020 року встановлений карантин, який передбачає вчинення невідкладних заходів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Верховною Радою України 13 квітня 2020 року було прийнято Закон України № 3279-д «Про внесення змін до Закону України “ Про Державний бюджет України на 2020 рік”, яким передбачено, зокрема, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Це обмеження застосовується також при нарахуванні суддівської винагороди суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зазначене положення очевидно не узгоджується з гарантіями незалежності суддів.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002,від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005,від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008,від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018,від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020).
Востаннє 11 березня 2020 року Конституційний суд України ухвалив рішення у справі № 1-304/2019, в якому чітко визначив, що гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя (ч. 1 ст. 124 Основного Закону України), а законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді.
Вища рада правосуддя також надала консультативний висновок (затверджений рішенням від 13 квітня 2020 року) до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 11 квітня 2020 року, реєстраційний № 3279-д, в якому констатувала, що він порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової гілки влади в цілому.
Крім того, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, тому взагалі неможливе набуття чинності вказаним законом з 01 квітня 2020 року.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини незалежність суду можлива лише за умови належного забезпечення суддів, а отже, гідного рівня суддівської винагороди. У рішенні ЄСПЛ від 26 квітня 2006 року у справі «Зубко та інші проти України» (заяви №№ 3955/04, 5622/04, 8538/04 та 11418/04) зазначено, що «неспроможність держави вчасно виплачувати суддям належні їм виплати є несумісною з потребою їх здатності виконувати свої професійні функції неупереджено, щоб не зазнавати тиску і впливу на поведінку» (п. 68).
У справі «Савіцкас та інші проти Литви» (рішення від 15 жовтня 2013 року, заява №66365/09 і 5 інших заяв) ЄСПЛ визнав подану заяву неприйнятною, оскільки застосовувані державою заходи економії мали загальний характер, що виражався у пропорційному зменшенні заробітної плати не лише суддів, а й усього публічного сектору через об`єктивне погіршення економічної та фінансової ситуації в державі.
Проте Асоціація зауважує, що заходи економії, зазначені у Законі № 3279-д, не мають загального характеру для усього публічного сектору через об`єктивне погіршення економічної та фінансової ситуації в державі, так як зазначене обмеження не поширюється на осіб, задіяних у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об’єднаних сил, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Розглядаючи справи, що пов’язані з порушенням правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил та продовжуючи розгляд інших справ, суди наражаються на небезпеку. Вони, як і правоохоронці, на передньому краї боротьби з інфекцією, а тому належать до органів, безпосередньо задіяних у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Крім того, зазначеним Законом № 3279-д збільшується фінансування державного телебачення, музеїв, будівництва нових доріг та аеропортів, що свідчить про достатню фінансову спроможність держави в цей період.
Запроваджені обмеження є непропорційними, оскільки встановлюючи єдиний розмір максимальної заробітної плати чи винагороди, у більшій мірі обмежують саме суддів, ніж інших державних службовців.
Розуміючи відповідальність держави за свою діяльність перед кожним громадянином, Асоціація у відкритому зверненні 30 березня 2020 року вимагала від Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Президента України, як гаранта Конституції України, утриматись від прийняття неконституційного рішення, яке буде порушувати гарантії незалежності суддів, розглянути альтернативні можливості наповнення Державного бюджету України та залучити до формування державної політики в сфері судочинства органи суддівського самоврядування та врядування.
Очевидно, складна фінансова ситуація в країні не може виправдати порушення гарантій суддівської незалежності та незворотності у часі дії законів, які прямо передбачені Конституцією України.
Верховний Суд – єдиний орган у Судовій владі, який має повноваження звертатись до Конституційного Суду України із поданням про конституційність закону. Ніхто інший, окрім Верховного Суду, не може захистити права суддів та застосувати конституційні гарантії незалежності суддів. Саме тому він не може утримуватися і не реагувати на порушення Конституції України, які підривають гарантії незалежності усіх суддів.
Зважаючи на вищенаведене, Правління Асоціації 14 квітня 2020 року ухвалило рішення звернутися до Вас з проханням після набрання чинності вказаним Законом терміново скликати Пленум Верховного Суду та звернутися із поданням до Конституційного Суду України щодо конституційності частин першої і третьої статті 29 Закону України № 3279-д від 13 квітня 2020 року «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” в частині обмеження виплати суддівської винагороди.
З повагою,
Правління Асоціації
