(за наслідками Стратегічної наради лідерів судової влади 23.06.2016)
23 червня 2016 року в м. Одесі напередодні Одеського міжнародного судового форуму в конференц-залі готелю «Вікторія» відбулась Стратегічна нарада лідерів судової влади на тему «Безпека та захист судів та суддів».
У нараді взяли участь голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, секретар Кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Станіслав Щотка, суддя Верховного Суду України Олександр Прокопенко, члени Ради суддів України Богдан Моніч, Тетяна Суярко, Людмила Волкова, Валерія Чорна, Володимир Гуревський, Олександр Демешин, члени Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Володимир Кравчук, Дмитро Мовчан, Тетяна Васильченко, Андрій Жук, Ганна Бондаренко, Вікторія Кицюк, Юлія Бездоля, голова господарського суду Одеської області Володимир Петров, голова Київського районного суду міста Одеси Сергій Чванкін, судді місцевих судів м. Одеси, Апеляційного суду Одеської області, начальник ТУ ДСА в Одеській області Володимир Куценко, президент Асоціації правників України Денис Бугай, заступник Ради адвокатів Одеської області Андрій Костін, голова Національної судової адміністрації Литви Реда Молієне, експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас.
На прикладі резонансних подій в Одеських судах обговорені актуальні проблеми, пов’язані з відсутністю охорони судів, стан забезпечення гарантій незалежності суддів в сучасних умовах. Учасники наради обмінялись думками щодо алгоритму дій органів судової влади у разі виникнення загроз безпеки та незалежності суддів.
Розпочалась стратегічна нарада з доповіді президента Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Володимира Кравчука, який виділив ключові проблеми забезпечення незалежності суддів на даний час:
– не здійснення охорони приміщень судів, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2015р. №906 «Про забезпечення охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/906-2015-%D0%BF);
– систематичне втручання в роботу суду;
– загроза фізичній безпеці суддів та учасників процесу;
– відсутність алгоритму реагування на загрози фізичній безпеці суду чи судді.
Володимир Кравчук нагадав присутнім резонансі події в судах України, зокрема, «смітникову люстрацію» в м. Кременець (https://www.youtube.com/watch?v=jhLboC7nR8I), блокування Господарського суду Одеської області (http://dumskaya.net/news/sudyu-rassmatrivayushchego-delo-rynka-uspeh-obli-057722/), облогу дома судді Господарського суду Одеської області (http://kolokol.od.ua/2016/05/23/mini-majdan-u-sudi-pod-domom-foto/), блокування судді в залі судового засідання Апеляційного суду (http://censor.net.ua/news/392265/figurant_dela_2_maya_v_odesse_iz_rossii_mefedov_arestovan_sud_razblokirovan)
Президент АРССУ окреслив основні стратегічні завдання:
– створення належних умов здійснення правосуддя: забезпечення безпеки всіх учасників процесу, створення умов розгляду справи відповідно до закону;
– притягнення до юридичної відповідальності: фізичних осіб – причетних до тиску на суд; посадових осіб – причетних до невжиття заходів для припинення цих правопорушень.
Для досягнення цих завдань запропоновано план дій, який включає три групи:
– юридичний супровід;
– фізичний захист;
– інформаційна та технічна підтримка.
Юридичний супровід включає:
– складання заяв голови суду про вчинення службового злочину за ознаками ч.2 ст. 367 КК України з боку начальника ГУ НП та поліцейських, які прибули на місце (службова недбалість, що спричинили тяжкі наслідки);
– звернення суду до Прем’єр-міністра, Нацполіції, МВС, голови ОДА про професійну непридатність начальників ГУ НПУ та поліцейських, які прибули на місце, з вимогою про негайне звільнення з посади;
– звернення суду, РСУ, ВРЮ та ВСУ до Президента України з вимогою негайно втрутитись у ситуацію та забезпечити незалежність суду;
– звернення суду до прокурора області з вимогою провести термінове розслідування службового злочину за ознаками ч.2 ст. 367 КК України начальника ГУ НП та поліцейськими, які прибули на місце.
До фізичного захисту віднесено:
– організацію заходів безпеки для резонансних справ на випередження (звертатись до Нацполіції та СБУ про забезпечення посиленої охорони будівлі суду та особистої охорони судді);
– запровадження на нормативному та фізичному рівнях режиму «посилений пропускний» (лише учасники процесу та особи, які пред’явили документ, що посвідчує особу);
– пришвидшення формування Служби судової охорони (формування підрозділів швидкого реагування на регіональних рівнях або залучення ліцензованих структур на умовах outsourcing).
Інформаційна та технічна підтримка включає:
– оснащення приміщень судів засобами відео фіксації та системами спостереження для фіксації порушень та встановлення осіб-порушників;
– висвітлення протиправних дій на сайті суду, сайті Ради суддів України, соціальних мереж, інтернет-ресурсах, супроводжувати прес-релізами для ЗМІ;
– проведення брифінгу для місцевих та республіканських ЗМІ.
План дій запропоновано поділити за хронологією на:
– дії напередодні судового засідання:
1) завчасне звернення до Нацполіції та СБУ про забезпечення посиленої охорони будівлі суду та особистої охорони судді на відповідну календарну дату;
2) розміщення на сайті суду, сайті Ради суддів України, соціальних мережах, інтернет-ресурсах повідомлення про слухання резонансної справи із зазначенням встановлення в цей день в суді режиму «посилений пропускний»;
3) повідомлення підрозділів швидкого реагування на регіональних рівнях або залучення ліцензованих структур на умовах outsourcing для забезпечення посиленого пропускного режиму, охорони в приміщенні суду та залі судового засідання у відповідну календарну дату.
Метою вказаних дій є створення умов для запобігання фізичного проникнення в приміщення суду порушників, створення інформаційного поля для подальших дій.
– в день судового засідання:
1) завчасне обстеження приміщень суду спеціалістами щодо наявності вибухових та інших небезпечних предметів та речовини, з метою запобігання відкладенню судового засідання у зв’язку із “замінуванням”;
2) встановлення режиму «посилений пропускний»;
3) фіксація дій порушників та бездіяльності працівників правоохоронних органів;
4) забезпечення силами підрозділів швидкого реагування Служби судової охорони фізичної безпеки учасників процесу та збереження майна судової установи.
Метою вказаних дій є практична демонстрація того, що суд не є беззахисним (профілактика), збір доказової бази та створення умов для запуску механізму притягнення винних до відповідальності, проведення повноцінного судового засідання в нормальних умовах.
– після судового засідання:
1) негайне розміщення на сайті суду, сайті Ради суддів України, соціальних мережах, інтернет-ресурсах повідомлення про тиск на суд та скоєння злочину;
2) складання заяв голови суду про вчинення службового злочину за ознаками ч.2 ст. 367 КК України з боку начальника ГУ НП та поліцейських, які прибули на місце (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) з вимогою внести відомості до ЄРДР;
3) звернення суду до Прем’єр-міністра, Нацполіції, МВС, голови ОДА, міжнародних інституцій про професійну непридатність начальників ГУ НП та поліцейських, які прибули на місце, з вимогою негайно втрутитись у ситуацію та забезпечити незалежність суду;
4) звернення суду, РСУ, ВРЮ та ВСУ до Президента України з вимогою негайно втрутитись у ситуацію та забезпечити незалежність суду;
5) звернення суду до прокурора області з вимогою провести термінове розслідування службового злочину за ознаками ч.2 ст. 367 КК України начальника ГУ НП та поліцейськими, які прибули на місце;
6) організація брифінгу для ЗМІ;
7) у разі необхідності – оскарження дій посадових осіб, працівників органів прокуратури тощо (факультативна дія).
Метою вказаних дій є залучення людей до обговорення ситуації, тиск у правовому полі на правоохоронні органи, створення «резонансу» у інформаційному медіа-полі, супроводження, як заявником, процесу притягнення винних осіб до відповідальності.
Голова Господарського суду Одеської області Володимир Петров окреслив події навколо справи «авторинку Успіх».
(http://dumskaya.net/news/sudyu-rassmatrivayushchego-delo-rynka-uspeh-obli-057722/),
(http://od.arbitr.gov.ua/sud5017/info/new/264165/),
(http://od.arbitr.gov.ua/sud5017/info/new/271915/),
(http://od.arbitr.gov.ua/sud5017/info/new/268717/)
На його думку, для боротьби з подібними діями повинні бути наступні кроки:
– взаємодія з ГУ Національної поліції Одеської області (звернення особисто до керівника з метою його особистого контролю за забезпеченням органами поліції правопорядку);
– додаткова відкрита зйомка подій відеокамерами (з урахуванням фактору «психологічного побоювання камер» більшості осіб);
– пряма трансляція подій навколо суду та у будівлі суду;
– залучення журналістів та представників громадських організацій, які прагнуть дотримання європейських цінностей у роботі судових установ, до присутності під час слухання резонансної справи;
– посилені наряди Нацполіції для здійснення фізичної охорони судді під час слухання справи та будівлі суду та заздалегідь повна узгодженість їх дій у будь-яких можливих ситуаціях: зранку в день слухання резонансної справи, під час слухання справи та після проведення судового засідання.
Пропозиції голови Господарського суду Одеської області Володимира Петрова підтримав голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, який наголосив на необхідності дотримання гарантій незалежності суддів спільними діями всіх судових установ.
З приводу подій в Господарському суді Одеської області виступив суддя Юрій Шаратов, який безпосередньо і розглядав справу «авторинку Успіх», висловивши подяку президенту АРССУ Володимиру Кравчуку та члену РСУ Тетяні Суярко, які підтримали його та допомогли привернути увагу громадськості до порушення гарантій незалежності суду та сприяли розгляд виниклої ситуації Радою суддів України з прийняттям за результатами рішення РСУ №39 від 12.05.2016р.
(http://od.arbitr.gov.ua/sud5017/info/new/271915/),
(http://zib.com.ua/ua/print/123917-v_radi_suddiv_ukraini_zadumalis_nad_strahuvannyam_zdorovya_s.html)
(http://zib.com.ua/ua/123989-v_rsu_sturbovani_stanom_ohoroni_sudiv_dokument.html)
Юрій Шаратов підкреслив, що відчуває підтримку з боку Ради суддів України та суддівського корпусу у боротьбі з такою важливою проблемою.
Свою позицію щодо проблеми тиску на суд висловив суддя Апеляційного суду Одеської області Олександр Джулай, який стисло окреслив проблему «Справи 2 травня» та зазначив, що у боротьбі з тиском на суддів з боку громадськості у резонансних кримінальних справах жодний механізм відсутній. На його думку, всі запропоновані механізми на практиці не дають дієвих результатів.
(http://www.radiosvoboda.org/a/news/27784823.html)
(http://odesa.depo.ua/ukr/odesa/v-sudi-po-spravi-2-travnya-pochalisya-sutichki-27052016130900)
У відповідь на висловлення Олександра Джулая, секретар Кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Станіслав Щотка зазначив, що у випадку «Справи 2 травня», суд, на його думку, мав звернутись до Верховного суду України щодо зміни підсудності справи та передачі її до суду іншої області. У такому випадку, на його думку, це ускладнить широку участь громадськості у розгляді справи та зменшить тиск на суд.
(див. ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України)
Досвідом боротьби з тиском на суддів поділився суддя Верховного Суду України Олександра Прокопенко, який зазначив, що Верховний суд України вперше зіткнувся з такою проблемою під час обрання голови Верховного суду України Ярослава Романюка, коли невідомі особи всіма можливими шляхами намагались зірвати вибори голови суду. При цьому Олександр Прокопенко запропонував всім судам, які стикаються з проявами тиску – бути публічними та зберігати спокій.
Член Ради суддів України Богдан Моніч вважає найбільш дієвими засобами захисту від тиску на суддів повну відкритість судової системи та суддівського корпусу для громадськості, що можливо досягти за належної роботи прес-секретарів судів та суддів-спікерів, які будуть висвітлювати події суду та роз’яснювати громадськості хід конкретної справи, висвітлювати важливі події суду та перебіг резонансних справ.
Натомість член правління АРССУ Дмитро Мовчан запропонував всі випадки проявів тиску на суд та втручання в роботу судів поділити на дві групи в залежності від намірів осіб, які намагаються вплинути на суд. Суддя підтримав запропонований Володимиром Кравчуком алгоритм дій у випадку, коли на суд намагаються впливати в комерційних та заздалегідь зрозумілих цілях з метою будь-яким чином зірвати судовий процес. Водночас у випадку втручання в роботу судових установ через заінтересованість представників громадських організацій перебігом справ, які викликають суспільний резонанс, у зв’язку з «пошуком справедливості», суддя Дмитро Мовчан запропонував публічно та максимально повно висвітлювати та пояснювати перебіг справи та розвивати інститут «суддів-спікерів».
Висловив свою позицію по втручанню в роботу Одеських судів і начальник ТУ ДСА в Одеській області Володимир Куценко. Він зазначив, що після розформування спецпідрозділу судової міліції «Грифон», в багатьох судах відсутня охорона, що призводить до проявів неповаги до суду, тиску на суддів задля прийняття «потрібних» рішень, органи національної поліції з функціями захисту суддів від непоодиноких випадків такого втручання у здійснення правосуддя не справляються. Він звернув увагу, що ТУ ДСА в Одеській області власними силами намагалось забезпечити належний стан охорони судів Одеської області, однак наявні кошти не дають змоги підтримувати колишні бази тренування «Грифону».
Голова Київського районного суду міста Одеси Сергій Чванкін підкреслив, що основним методом боротьби з проблемою тиску на суддів є відкритість судів, для чого необхідно налагодити роботу прес-секретарів судів та системи електронного суду.
Президент Асоціації правників України Денис Бугай запропонував підготувати доповідь про стан безпеки суддів та судів, який на даний час є незадовільним, зокрема і на іноземних мовах та надіслати текст доповіді до міжнародних організацій для отримання необхідної підтримки в захисті незалежності суддів з боку європейської спільноти.
Голова Національної судової адміністрації Литви Реда Молієне поділилась власним досвідом відновлення довіри до судів та суддів та зазначила, що Литва також пережила період втрати довіри суспільства до судової влади, відновити яку на даний час допомагає, зокрема, Національна судова адміністрація внаслідок повної відкритості, співпраці зі ЗМІ, досягненнями служби прес-секретарів та злагодженістю роботи судових установ.
Внаслідок жвавої дискусії учасниками стратегічної наради було запропоновано наступний механізм/алгоритм дій задля мінімізації загроз незалежності суддів та суду та втручання у роботу судових установ:
- Постійне налагодження роботи служби прес-секретарів у кожному суді:
– завчасні розміщення на сайті суду, сайті Ради суддів України, соціальних мережах, інтернет-ресурсах повідомлень про слухання резонансної справи;
– взаємодія із засобами масової інформації при розгляді судом резонансних справ, визначення порядку акредитації представників засобів масової інформації для участі у судових засіданнях, привернення уваги ЗМІ до розгляду справи, в якій чиняться перешкоди та здійснюються прояви тиску на суд;
– проведення періодичного навчання та підвищення кваліфікації прес-секретарів;
– налагодження обміну досвідом з міжнародними партнерами в питаннях роботи служб прес-секретарів;
– у разі проявів тиску на суд – негайне висвітлення інформації про протиправні дії на сайті суду, сайті Ради суддів України, соціальних мережах, інтернет-ресурсах, супроводжувати прес-релізами для ЗМІ, проводити брифінги для місцевих та республіканських ЗМІ.
- Постійне налагодження суддями-спікерами кожного суду ефективної комунікації зі ЗМІ та представниками громадських організацій, роз’яснення суддями-спікерами стану розгляду судової справи, перебігу процесуальних дій у справі, юридичних аспектів розгляду кожної справи. Проведення періодичного навчання суддів-спікерів навичкам роботи зі ЗМІ. Налагодження обміну досвідом з міжнародними партнерами в питаннях роботи суддів-спікерів. У разі проявів тиску на суд – негайне проведення брифінгів для місцевих та республіканських ЗМІ за участю суддів-спікерів відповідного суду та за можливості – представників/членів Ради суддів України.
- Постійне залучення представників/керівництва територіальних підрозділів Національної поліції до участі у робочих нарадах суддів, зборах суддів судів відповідного регіону з метою розуміння Національною поліцією проблем та сучасних викликів судової влади.
- При розгляді резонансних справ:
– залучення батальйонів поліції особливого призначення Національної поліції для забезпечення громадського порядку у приміщенні суду та безпосередньо у судових засіданнях внаслідок завчасного винесення суддями відповідних ухвал;
– запровадження на нормативному та фізичному рівнях режиму «посилений пропускний» (вхід до будівлі суду в день судового засідання лише учасників процесу та осіб, які пред’являють документ, що посвідчує особу);
– в день судового засідання відео-зйомка приміщення суду, оточуючої суд території та зала судових засідань, у разі технічної можливості – пряма трансляція в ЗМІ.
- При будь-яких спробах тиску на суд – невідкладно скликати загальні збори суддів, приймати відповідні рішення, а також звертатися до Ради суддів України з відповідним повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
- У разі неможливості структурними підрозділами Національної поліції забезпечити фізичну охорону суддів та суду – термінове звернення суддею, колективом суду до Ради суддів України, Президента України, Прем’єр-міністра України:
– з приводу невиконання Національною поліцією України та Міністерством внутрішній справ України покладених на них завдань та/або з вимогами про звільнення керівництва структурного підрозділу Національної поліції;
– з вимогами негайно забезпечити незалежність суду;
– з вимогами створення Служби судової охорони із підпорядкуванням її Державній судовій адміністрації України та створення підрозділів швидкого реагування Служби судової охорони з метою охорони фізичної безпеки учасників процесу та збереження майна судової установи.
- У разі втручання у роботу судової установи/здійснення фізичного тиску на суддю – термінове звернення з відповідними заявами про вчинення злочинів та в наступному повний контроль за ходом та результатами розгляду вказаних заяв.
Планується, що матеріали Стратегічної наради лідерів судової влади будуть розглянуті Радою суддів України під час розробки рекомендацій щодо заходів запобігання та відповідного реагування на неправомірні дії відносно судів та суддів (на виконання рішення РСУ від 12.05.2016 № 39).
Підготувала Юлія Бездоля, суддя господарського суду Одеської області, член АРССУ
