АДВОКАТ ЄВГЕН СТАРІКОВ: «Слід визнати, що сьогодні як для бізнесу, так і для багатьох наших співвітчизників суд перетворився на інструмент для вирішення тих чи інших завдань».
СУДОВА ПРАВДА збирає думки людей, які працюють з судами, щодо причин корупції та шляхів її подолання. На основі цих матеріалів Асоціація розвитку суддівського самоврядування України готує Антикорупційну стратегію судової влади. Сьогодні ми спитали Євгена СТАРІКОВА, старшого юриста Юридичної компанії «ILF»:
1. Яка, на Вашу думку, головна причина корупції в судовій системі?
– Корупція, нажаль, сьогодні є системним багатоаспектним явищем не тільки у сучасному українському суспільстві, але й у більшості держав пострадянського простору. Головну причину існування такого явища виокремити складно, адже на рівень корупції впливає безліч чинників, як то економічний стан держави, середній рівень життя громадян, їх менталітет, розвиненість правової культури та правосвідомості в суспільстві, а також ключових інститутів держави і права тощо.
Говорячи про корупцію в судовій системі, досить часто головною її причиною називають низький рівень фінансового забезпечення суддів, внаслідок чого, начебто, їм не залишається нічого іншого, як брати хабарі. Інші вбачають ключову причину хабарництва служителів феміди у недостойному складі суддівського корпусу, тому закликають до повного його очищення та обрання нових суддів.
На мою думку, помиляються й ті, й інші. Авжеж, і рівень суддівського забезпечення, і досконалість підбору кадрів суддівського корпусу мають не аби яке значення для ефективної роботи судової системи, проте найголовніша причина корупції криється зовсім в іншому.
Перш за все на думку спадає відомий вислів Кейнса: «Попит породжує пропозицію»!.. Саме так, панове! Слід визнати, що сьогодні як для бізнесу, так і для багатьох наших співвітчизників суд перетворився на інструмент для вирішення тих чи інших завдань. Говорячи простіше, дуже часто звернення до суду з позовом має не меті не вирішення спору, що виник у суспільних правовідносинах, а досягнення певної мети, отримання конкретного результату, матеріалізованого за допомогою судового рішення. І тут може бути декілька можливих сценаріїв.
Хтось бажає, як то кажуть, «підстрахуватися», адже не впевнений у своїй правовій позиції. В іншому ж випадку особа свідомо розуміє, що має певні юридичні дефекти будь-то у документах (наприклад, неналежно оформлена первинна бухгалтерська документація), або ж у самій позиції по справі (відсутність підстав для задоволення позову), чи взагалі пропущений строк для звернення до суду. Приводів для надання хабару може бути безліч, при цьому жоден з них, незалежно від «поважності» та/або «шкідливості», не виправдовує хабарника.
Тобто проблема, на мою думку, криється не стільки в самому процесі судочинства, скільки у викривленому сприйнятті суспільством суду як інституту держави і права.
2. Що, на Вашу думку, слід зробити, щоб здолати корупцію в судовій системі?
– На мій погляд, єдиним ефективним шляхом для подолання корупції, як в судовій системі, та і в інших сферах суспільного життя, є створення механізму реального притягнення до відповідальності винних осіб. При чому як хабарників, так і обов’язково тих, хто корумпує.
Дехто може зі мною не погодитися, але давайте розглянемо альтернативні шляхи. Знову ж таки, підвищення заробітних плат суддів навіть у декілька разів, на мою думку, ситуацію не змінить, адже це не зупинить той самий «попит». Крім того ціна позовів по певним господарським спорам настільки висока, що будь-який розмір фінансового забезпечення не зможе затьмарити спокусу деяких можновладців до «швидкого збагачення».
Звільнення всіх суддів під гаслами очищення судової системи теж не призведе ні до чого, крім масових оскаржень таких дій та фактичного блокування роботи судової гілки влади. В цьому сенсі не можу не прокоментувати бажання деяких політичних сил ліквідувати господарську ланку судів як нібито найбільш корумпованих…
По-перше, корупційні явища, нажаль, сьогодні притаманні судам усіх юрисдикцій, тому проблема однозначно має вирішуватися на іншому рівні.
По-друге, ліквідація господарських судів так само на тривалий час створить колапс у судовій системі, адже бізнес продовжує працювати і між суб’єктами господарювання щодня виникають нові спори, які потребують оперативного вирішення. До речі, на відміну від адміністративних судів і судів загальної юрисдикції, у господарських судах традиційно більш-менш дотримуються встановлених законом строків розгляду справи.
По-третє, навіть у разі повного оновлення суддівського корпусу, до новообраних служителів феміди прийдуть «бігунки», які і є тією самою об’єднуючою ланкою у корупційному ланцюгу між правосуддям і суспільством.
Навіть посилення відповідальності за корупційні діяння нажаль не вирішить проблеми, адже «страшна» санкція статті КК не гарантує притягнення до відповідальності. До тих пір, поки з-під варти можна буде звільнитися за допомогою грошової застави, який би «нереальний» її розмір нам не здавався, хабарники й далі будуть уникати покарання, переховуючись в подальшому на узбережжях теплих морів. А ті, хто дає хабарі, будуть спокійно спостерігати за цим, шукаючи інші шляхи отримання бажаного результату.
Тому перш за все необхідно реформувати правоохоронну систему, яка буде здатною адекватно і швидко реагувати на корупційні явища, забезпечуючи невідворотність покарання обом сторонам «договірного правосуддя».
